Батьківщиною топінамбура вважається Північна Америка, звідки його завезли приблизно в 1610 році у Європу.

Бульби топінамбура багаті на всю групу вітамінів В, особливо на В7 (біотин), вітамін C і каротин. У білку є амінокислоти - лізин, гістидин, аргінін, триптофан, треонін. Для порівняння - в 100 г протеїну топінамбура міститься 4,82 г лізину, у гороху - 4,22.

Найбільш унікальна якість топінамбура - наявність у складі вуглеводів інуліну, що в організмі перетворюється у висококалорійний легко засвоюваний цукор фруктозу, дуже необхідну в харчовому раціоні хворих на цукровий діабет.

Свіжим соком земляної груші легко знижується кислотність шлункового соку, причому він не лише знижує кислотність, а й нормалізує її у випадку, якщо вона знижена. Показаний він також і при виразках шлунку та дванадцятипалої кишки, при підвищеному кров'яному тиску, тромбофлебіті, анемії.

Більше того, вживання топінамбура є гарною профілактичною мірою від захворювань на рак товстої кишки, подагри, від порушень в обміні речовин в організмі, а також з метою профілактики утворення каменів у нирках.

Коренеплоди можна їсти сирими і обробленими. У тушкованому вигляді вони нагадують багатьом картоплю, а в сирому – капусту.

Вирощування і догляд

Топінамбур є багаторічною овочевою культурою, висота наземної частини якої досягає 2,5 метрів. Часто в народі топінамбур прозивають «диким соняшником» через вражаючої схожості листя і квітів топінамбура з соняшником.

Щороку, по закінченні вегетаційного періоду, відбувається відмирання наземної частини топінамбура, при цьому в землі на зиму залишаються бульби топінамбура в кількості приблизно 15-30 штук з куща, маса кожного становить приблизно 10-50 грам. Навесні з кожної бульби проростає близько 8-12 молодих пагонів, які згодом утворюють кущі.

Однією з головних переваг топінамбура в порівнянні з картоплею є його стійкість до «нападів» колорадського жука і впливу фітофтори. За смаковими якостями бульби топінамбура нічим не гірше бульб картоплі.

Викопувати бульби топінамбура можна як восени, так і ранньою весною, адже топінамбур добре переносить навіть сильні морози. Особливих вимог до грунту у топінамбура немає, він лише погано переносить близьке сусідство грунтових вод, а також надмірно вологу землю. Висаджувати топінамбур можна як на місця, де перед ним росли озимі культури або ж ярі, можна після бобових, а також після однорічних трав.

Висаджують бульби топінамбура на глибину близько 8 сантиметрів, при цьому бажано, щоб ширина міжрядь була в межах 60-70 см, а дистанція між рослинами безпосередньо в самому ряду приблизно - 40 см.

До речі, топінамбур не обов'язково садити на городі. Можна де завгодно - в саду, по межі, на клумбі. Його можна використовувати як елемент ландшафтного дизайну. У нашим краях у деяких господарів він росте просто як бур'ян - за ним не доглядають і він росте сам по собі.

Теги: топінамбур, чим корисний топінамбур, як вирощувати топінамбур, корисні властивості топінамбура