Ще півтори тисячі років до нашої ери єгипетські лікарі радили їсти м'яту своїм пацієнтам. Там же вперше почали отримувати м'ятну олію.

Як пряність м'яту завжди використовували в Японії. Древні римляни назвали цю траву Mentha по імені однієї з німф. І вони дуже цінували цю рослину. Щоб підняти гостям настрій, до їхнього приходу натирали столи свіжим листям м'яти, а кімнати обприскували м'ятною водою. У Середні віки німецькі студенти під час занять носили на голові вінки з м'яти. Першою європейською країною, де м'ята була уведена в культуру, стала Англія, відбулося це в XII столітті. Тут же з'явився перший науковий опис цієї рослини. Англійці вирощують багато м'яти в кулінарних цілях.

Головна мета промислового вирощування м'яти - це одержання ментолової олії для лікувальних і харчових цілей. М'ята містить аскорбінову кислоту, каротин, рутин, ментол, органічні кислоти, дубильні речовини, мікроелементи.

Розмаїтість сортів м'яти просто вражає уяву.

М'яту вирощують у відкритому ґрунті, саджають в альпінаріях і кам'яних садках, на укосах. Можна вирощувати м'яту в горщиках на балконах і терасах. Ця рослина любить пухкі, багаті гумусом, вологоємні ґрунти. М'ята легко переносить легку півтінь. Саджати можна навесні або восени.

При вирощуванні у відкритому ґрунті підживлюють органічними добривами - гноєм або компостом. Якщо м'яту вирощують на балконі, то підживлювати краще повним мінеральним добривом. М'ята дуже чутлива на полив посадок зброженою кропивою.

Оскільки рослина швидко розростається і може відігравати роль бур'янистої, надмірний її розвиток стримують. Наприклад, можна місце її посадки обмежити бар'єром з каменів або плиток.

Обмежити розповзання дуже просто. Потрібно взяти старий оцинкований тазик без дна, вкопати його в землю, а в нього пересадити м'яту. Можна вирізати з будь-якого матеріалу (можна пластику) смугу шириною 15-20 см, згорнути циліндром і вдавити в землю навколо куща м'яти. Але необхідно враховувати той факт, що коренів у цьому просторі через кілька років накопичеться дуже багато, тому періодично м'яту потрібно пересаджувати на нове місце. Вегетативне розмноження м'яти можливе живцями стебел, обрізками коренів, діленням кореневищ і відводками.

Хвороби та шкідники не обходять м'яту стороною. М'ята вражається грибковим захворюванням - іржею. Найчастіше хвороба проявляється у вологі роки або у випадку перегодовування рослини азотними добривами. Рекомендують обприскувати бордоською рідиною. Але навіщо дачникові зайва хімія? Вогка погода не вічна, зрізали всі гілки, підживили. Установиться нормальні погода, і кущики будуть здоровими після відростання. Якщо справа у перегодовуванні, то зрізаєте всю надземну частину. Для відновлення м'яті знадобляться живильні речовини. Ось вона і витратить надлишки.

Теги: м’ята, чим корисна, як вирощувати, корисні поради для городників