Старий Новий рік – це свято, яке люблять багато українців. Воно тісно переплітається з церковними святами і народними традиціями. Тож коли і як правильно святкувати Старий Новий рік?

Коли святкують Старий Новий рік?

Старий Новий рік традиційно святкують у ніч з 13 на 14 січня. Це свято виникло тоді, коли виявилося, що юліанський календар є неточним, і Папа Римський Григорій ХІІІ впровадив новий календар (який згодом назвали григоріанським). Саме тоді Новий рік став починатися 1 січня, а попередню дату цього свята, 14 січня, назвали Старим Новим роком.

З часом григоріанський календар прийняв увесь світ, включно і з Україною (це було зроблено у 1918 році за часів УНР), але православна церква не погодилася на зміни, щоб не порушувати традицій. Наразі розходження між юліанським та григоріанським календарем складає 13 днів.

Старий Новий рік – це ще й свято між двома великими церковними святами: 13 січня відзначається День пам'яті преподобної Меланії (в народі Маланки), а 14 січня – Обрізання Господнє та День пам'яті Василія Великого (в народі свято Василя, або Василів день). Свята Маланки та Василя мають велике значення для людей, з ними пов’язано багато традицій та прикмет. Головна традиція – святкувати Щедрий вечір 13 січня на Маланки, напередодні святого Василя.

Старий Новий рік: традиції

На Щедрий вечір 13 січня традиційно вся родина збиралася за одним столом. Вже закінчився різдвяний піст, тому вечерю готують щедру. В ній має бути багато страв з м’яса, зокрема – зі свинини, як символу плодючості і достатку. А ось страви з птиці та риби не прийнято готувати на Старий Новий рік, оскільки вважається, що разом з ними достаток попливе чи полетить з дому.

Головна страва Щедрого вечора – це щедра кутя.

В Україні не всюди однаково відзначали Щедрий вечір. Найпишніше його святкували на Лівобережжі та Гуцульщині. Натомість для північного Поділля така обрядовість характерна в переддень Водохреща. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року або Василя – Щедру.

Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. На Гуцульщині перед вечерею влаштовували «свято печі». Напередодні її білили, прикрашали, «бо цілий рік вона робить службу, а на Василя іде у танок і віддається», а щоб їй «не тяжко було танцювати» - з неї все знімали, не спали на ній, а лише засипали овес «на коровай». Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, «щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді». А хлопці, котрі нещодавно сваталися, але отримали гарбуза, вдруге засилали сватів.

Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.

14 січня опівночі настає Старий Новий рік і свято Василя. З раннього ранку хлопці ходять по сусідах і посівають (засівають, віншують). Вважається, що якщо в оселі хоча б 1 раз не посіють зерном, рік буде невдалим. Посівалки – це вірші, яким супроводжується процес віншування в домі. У їх текстах, так само, як і в текстах щедрівок, зазвичай побажання щастя і благополуччя мешканцям цього дому.

За народним повір’ям на Старий Новий рік до оселі першим має увійти чоловік, тоді на всіх її мешканців чекає удача.

Читайте поради у Facebook | Telegram | Viber | Instagram

Теги: Щедрий вечір, старий новий рік, традиції, коли буде, звичаї, маланка